бучи́льник – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | бучи́льник | бучи́льники |
родовий | бучи́льника | бучи́льників |
давальний | бучи́льнику, бучи́льникові | бучи́льникам |
знахідний | бучи́льник | бучи́льники |
орудний | бучи́льником | бучи́льниками |
місцевий | на/у бучи́льнику | на/у бучи́льниках |
кличний | бучи́льнику* | бучи́льники* |