| | |
| буяні́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | буяні́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | буяні́ймо |
| 2 особа | буяні́й | буяні́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | буяні́тиму | буяні́тимемо, буяні́тимем |
| 2 особа | буяні́тимеш | буяні́тимете |
| 3 особа | буяні́тиме | буяні́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | буяні́ю | буяні́ємо, буяні́єм |
| 2 особа | буяні́єш | буяні́єте |
| 3 особа | буяні́є | буяні́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| буяні́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | буяні́в | буяні́ли |
| жін. р. | буяні́ла |
| сер. р. | буяні́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| буяні́вши |
| | |
| [рідко] | | |
