| в’ї́хати1 – дієслово доконаного виду | ||
| (їдучи, потрапляти в середину, в межі чогось) | ||
| Інфінітив | в’ї́хати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | в’ї́дьмо | |
| 2 особа | в’їдь | в’ї́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | в’ї́ду | в’ї́демо, в’ї́дем |
| 2 особа | в’ї́деш | в’ї́дете |
| 3 особа | в’ї́де | в’ї́дуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | в’ї́хав | в’ї́хали |
| жін.р. | в’ї́хала | |
| сер.р. | в’ї́хало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| в’ї́хавши | ||