| в’язе́вий – прикметник | ||||
| (від: назви риби в’язь) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | в’язе́вий | в’язе́ва | в’язе́ве | в’язе́ві |
| родовий | в’язе́вого | в’язе́вої | в’язе́вого | в’язе́вих |
| давальний | в’язе́вому | в’язе́вій | в’язе́вому | в’язе́вим |
| знахідний | в’язе́вий, в’язе́вого | в’язе́ву | в’язе́ве | в’язе́ві, в’язе́вих |
| орудний | в’язе́вим | в’язе́вою | в’язе́вим | в’язе́вими |
| місцевий | на/у в’язе́вому, в’язе́вім | на/у в’язе́вій | на/у в’язе́вому, в’язе́вім | на/у в’язе́вих |