| | |
| в’я́знути – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | в’я́знути |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | в’я́знімо, в’я́знім |
| 2 особа | в’я́зни | в’я́зніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | в’я́знутиму | в’я́знутимемо, в’я́знутимем |
| 2 особа | в’я́знутимеш | в’я́знутимете |
| 3 особа | в’я́знутиме | в’я́знутимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | в’я́зну | в’я́знемо, в’я́знем |
| 2 особа | в’я́знеш | в’я́знете |
| 3 особа | в’я́зне | в’я́знуть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| в’я́знучи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | в’я́знув | в’я́знули |
| жін. р. | в’я́знула |
| сер. р. | в’я́знуло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| в’я́знувши |
