| | |
| пиндю́чити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (настовбу́рчувати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пиндю́чити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | пиндю́чмо |
| 2 особа | пиндю́ч | пиндю́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пиндю́читиму | пиндю́читимемо, пиндю́читимем |
| 2 особа | пиндю́читимеш | пиндю́читимете |
| 3 особа | пиндю́читиме | пиндю́читимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пиндю́чу | пиндю́чимо, пиндю́чим |
| 2 особа | пиндю́чиш | пиндю́чите |
| 3 особа | пиндю́чить | пиндю́чать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| пиндю́чачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | пиндю́чив | пиндю́чили |
| жін. р. | пиндю́чила |
| сер. р. | пиндю́чило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| пиндю́чивши |
