| пиріюва́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | пиріюва́тий | пиріюва́та | пиріюва́те | пиріюва́ті |
| родовий | пиріюва́того | пиріюва́тої | пиріюва́того | пиріюва́тих |
| давальний | пиріюва́тому | пиріюва́тій | пиріюва́тому | пиріюва́тим |
| знахідний | пиріюва́тий | пиріюва́ту | пиріюва́те | пиріюва́ті |
| орудний | пиріюва́тим | пиріюва́тою | пиріюва́тим | пиріюва́тими |
| місцевий | на/у пиріюва́тому, пиріюва́тім | на/у пиріюва́тій | на/у пиріюва́тому, пиріюва́тім | на/у пиріюва́тих |