| | |
| планува́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (складати план або проект) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | планува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | плану́ймо |
| 2 особа | плану́й | плану́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | планува́тиму | планува́тимемо, планува́тимем |
| 2 особа | планува́тимеш | планува́тимете |
| 3 особа | планува́тиме | планува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | плану́ю | плану́ємо, плану́єм |
| 2 особа | плану́єш | плану́єте |
| 3 особа | плану́є | плану́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| плану́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | планува́в | планува́ли |
| жін. р. | планува́ла |
| сер. р. | планува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| плано́ваний |
| Безособова форма |
| плано́вано |
| Дієприслівник |
| планува́вши |
