| віділля́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | віділля́тися | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | віділлє́ться | віділлю́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | віділля́вся | віділля́лися |
| жін.р. | віділля́лася | |
| сер.р. | віділля́лося | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| віділля́вшись | ||