| відімча́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відімча́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відімчі́мо, відімчі́м | |
| 2 особа | відімчи́ | відімчі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відімчу́ | відімчимо́, відімчи́м |
| 2 особа | відімчи́ш | відімчите́ |
| 3 особа | відімчи́ть | відімча́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відімча́в | відімча́ли |
| жін.р. | відімча́ла | |
| сер.р. | відімча́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відімча́вши | ||