| | |
| ві́датися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (мати з ким-небудь справу) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ві́датися, ві́датись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ві́даймося, ві́даймось |
| 2 особа | ві́дайся, ві́дайсь | ві́дайтеся, ві́дайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ві́датимуся, ві́датимусь | ві́датимемося, ві́датимемось, ві́датимемся |
| 2 особа | ві́датимешся | ві́датиметеся, ві́датиметесь |
| 3 особа | ві́датиметься | ві́датимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ві́даюся, ві́даюсь | ві́даємося, ві́даємось, ві́даємся |
| 2 особа | ві́даєшся | ві́даєтеся, ві́даєтесь |
| 3 особа | ві́дається | ві́даються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ві́даючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ві́дався, ві́давсь | ві́далися, ві́дались |
| жін. р. | ві́далася, ві́далась |
| сер. р. | ві́далося, ві́далось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ві́давшись |
| | |
| [діал.] | | |
