| відбенкетува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відбенкетува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відбенкету́ймо | |
| 2 особа | відбенкету́й | відбенкету́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відбенкету́ю | відбенкету́ємо, відбенкету́єм |
| 2 особа | відбенкету́єш | відбенкету́єте |
| 3 особа | відбенкету́є | відбенкету́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відбенкетува́в | відбенкетува́ли |
| жін.р. | відбенкетува́ла | |
| сер.р. | відбенкетува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відбенкетува́вши | ||
| [розм.] | ||