| | |
| відбомби́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відбомби́тися, відбомби́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відбомбі́мося, відбомбі́мось, відбомбі́мся |
| 2 особа | відбомби́ся, відбомби́сь | відбомбі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відбомблю́ся, відбомблю́сь | відбомбимо́ся, відбомби́мось, відбомби́мся |
| 2 особа | відбомби́шся | відбомбите́ся, відбомбите́сь |
| 3 особа | відбомби́ться | відбомбля́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | відбомби́вся, відбомби́всь | відбомби́лися, відбомби́лись |
| жін.р. | відбомби́лася, відбомби́лась |
| сер.р. | відбомби́лося, відбомби́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відбомби́вшись |
| | |
| [розм.] | | |
