| | |
| відбудува́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відбудува́тися, відбудува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відбуду́ймося, відбуду́ймось |
| 2 особа | відбуду́йся, відбуду́йсь | відбуду́йтеся, відбуду́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відбуду́юся, відбуду́юсь | відбуду́ємося, відбуду́ємось, відбуду́ємся |
| 2 особа | відбуду́єшся | відбуду́єтеся, відбуду́єтесь |
| 3 особа | відбуду́ється | відбуду́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | відбудува́вся, відбудува́всь | відбудува́лися, відбудува́лись |
| жін.р. | відбудува́лася, відбудува́лась |
| сер.р. | відбудува́лося, відбудува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відбудува́вшись |
