| відбу́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відбу́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відбу́дьмо | |
| 2 особа | відбу́дь | відбу́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відбу́ду | відбу́демо, відбу́дем |
| 2 особа | відбу́деш | відбу́дете |
| 3 особа | відбу́де | відбу́дуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відбу́в | відбули́ |
| жін.р. | відбула́ | |
| сер.р. | відбуло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відбу́тий | ||
| Безособова форма | ||
| відбу́то | ||
| Дієприслівник | ||
| відбу́вши | ||