| побіли́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | побіли́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | побілі́мо, побілі́м | |
| 2 особа | побіли́ | побілі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | побілю́ | побі́лимо, побі́лим |
| 2 особа | побі́лиш | побі́лите |
| 3 особа | побі́лить | побі́лять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | побіли́в | побіли́ли |
| жін.р. | побіли́ла | |
| сер.р. | побіли́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| побі́лений | ||
| Безособова форма | ||
| побі́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| побіли́вши | ||