| поблуди́тися – дієслово доконаного виду | ||
| (заблудитися) | ||
| Інфінітив | поблуди́тися, поблуди́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | поблуді́мося, поблуді́мось, поблуді́мся | |
| 2 особа | поблуди́ся, поблуди́сь | поблуді́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поблуджу́ся, поблуджу́сь | поблу́димося, поблу́димось, поблу́димся |
| 2 особа | поблу́дишся | поблу́дитеся, поблу́дитесь |
| 3 особа | поблу́диться | поблу́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | поблуди́вся, поблуди́всь | поблуди́лися, поблуди́лись |
| жін.р. | поблуди́лася, поблуди́лась | |
| сер.р. | поблуди́лося, поблуди́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| поблуди́вшись | ||