| повідко́пувати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | повідко́пувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | повідко́пуймо | |
| 2 особа | повідко́пуй | повідко́пуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | повідко́пую | повідко́пуємо, повідко́пуєм |
| 2 особа | повідко́пуєш | повідко́пуєте |
| 3 особа | повідко́пує | повідко́пують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | повідко́пував | повідко́пували |
| жін.р. | повідко́пувала | |
| сер.р. | повідко́пувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| повідко́пуваний | ||
| Безособова форма | ||
| повідко́пувано | ||
| Дієприслівник | ||
| повідко́пувавши | ||