| повідтуля́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | повідтуля́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | повідтуля́ймо | |
| 2 особа | повідтуля́й | повідтуля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | повідтуля́ю | повідтуля́ємо, повідтуля́єм |
| 2 особа | повідтуля́єш | повідтуля́єте |
| 3 особа | повідтуля́є | повідтуля́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | повідтуля́в | повідтуля́ли |
| жін.р. | повідтуля́ла | |
| сер.р. | повідтуля́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| повідтуля́вши | ||