| | |
| повідчі́плюватися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | повідчі́плюватися, повідчі́плюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | повідчі́плюймося, повідчі́плюймось |
| 2 особа | | повідчі́плюйтеся, повідчі́плюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | повідчі́плюємося, повідчі́плюємось, повідчі́плюємся |
| 2 особа | | повідчі́плюєтеся, повідчі́плюєтесь |
| 3 особа | повідчі́плюється | повідчі́плюються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | повідчі́плювався, повідчі́плювавсь | повідчі́плювалися, повідчі́плювались |
| жін.р. | повідчі́плювалася, повідчі́плювалась |
| сер.р. | повідчі́плювалося, повідчі́плювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| повідчі́плювавшись |
