| повідшу́кувати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | повідшу́кувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | повідшу́куймо | |
| 2 особа | повідшу́куй | повідшу́куйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | повідшу́кую | повідшу́куємо, повідшу́куєм |
| 2 особа | повідшу́куєш | повідшу́куєте |
| 3 особа | повідшу́кує | повідшу́кують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | повідшу́кував | повідшу́кували |
| жін.р. | повідшу́кувала | |
| сер.р. | повідшу́кувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| повідшу́кувавши | ||