| повбива́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (позаглиблюватися внаслідок ударяння) | ||
| Інфінітив | повбива́тися, повбива́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | повбива́ється | повбива́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | повбива́вся, повбива́всь | повбива́лися, повбива́лись |
| жін.р. | повбива́лася, повбива́лась | |
| сер.р. | повбива́лося, повбива́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| повбива́вшись | ||