поверхо́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | поверхо́вний | поверхо́вна | поверхо́вне | поверхо́вні |
родовий | поверхо́вного | поверхо́вної | поверхо́вного | поверхо́вних |
давальний | поверхо́вному | поверхо́вній | поверхо́вному | поверхо́вним |
знахідний | поверхо́вний, поверхо́вного | поверхо́вну | поверхо́вне | поверхо́вні, поверхо́вних |
орудний | поверхо́вним | поверхо́вною | поверхо́вним | поверхо́вними |
місцевий | на/у поверхо́вному, поверхо́внім | на/у поверхо́вній | на/у поверхо́вному, поверхо́внім | на/у поверхо́вних |
[діал.] |