| відверну́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відверну́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відверні́мо, відверні́м | |
| 2 особа | відверни́ | відверні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відверну́ | відве́рнемо, відве́рнем |
| 2 особа | відве́рнеш | відве́рнете |
| 3 особа | відве́рне | відве́рнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відверну́в | відверну́ли |
| жін.р. | відверну́ла | |
| сер.р. | відверну́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відве́рнений, відве́рнутий | ||
| Безособова форма | ||
| відве́рнено, відве́рнуто | ||
| Дієприслівник | ||
| відверну́вши | ||