| | |
| по́внити1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (наповняти) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | по́внити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | по́внімо, по́внім |
| 2 особа | по́вни | по́вніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | по́внитиму | по́внитимемо, по́внитимем |
| 2 особа | по́внитимеш | по́внитимете |
| 3 особа | по́внитиме | по́внитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | по́вню | по́внимо, по́вним |
| 2 особа | по́вниш | по́вните |
| 3 особа | по́внить | по́внять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| по́внячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | по́внив | по́внили |
| жін. р. | по́внила |
| сер. р. | по́внило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| по́внивши |
