| пого́дитися – дієслово доконаного виду | ||
| (згодитися) | ||
| Інфінітив | пого́дитися, пого́дитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пого́дьмося, пого́дьмось | |
| 2 особа | пого́дься | пого́дьтеся, пого́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пого́джуся, пого́джусь | пого́димося, пого́димось, пого́димся |
| 2 особа | пого́дишся | пого́дитеся, пого́дитесь |
| 3 особа | пого́диться | пого́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | пого́дився, пого́дивсь | пого́дилися, пого́дились |
| жін.р. | пого́дилася, пого́дилась | |
| сер.р. | пого́дилося, пого́дилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| пого́дившись | ||