| погомо́нювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | погомо́нювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | погомо́нюватиме | погомо́нюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | погомо́нює | погомо́нюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| погомо́нюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | погомо́нював | погомо́нювали |
| жін. р. | погомо́нювала | |
| сер. р. | погомо́нювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| погомо́нювавши | ||