| поді́льчивий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | поді́льчивий | поді́льчива | поді́льчиве | поді́льчиві |
| родовий | поді́льчивого | поді́льчивої | поді́льчивого | поді́льчивих |
| давальний | поді́льчивому | поді́льчивій | поді́льчивому | поді́льчивим |
| знахідний | поді́льчивий | поді́льчиву | поді́льчиве | поді́льчиві |
| орудний | поді́льчивим | поді́льчивою | поді́льчивим | поді́льчивими |
| місцевий | на/у поді́льчивому, поді́льчивім | на/у поді́льчивій | на/у поді́льчивому, поді́льчивім | на/у поді́льчивих |
| [розм.] | ||||