| | |
| подля́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (баритися якийсь час) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | подля́тися, подля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | подля́ймося, подля́ймось |
| 2 особа | подля́йся, подля́йсь | подля́йтеся, подля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | подля́юся, подля́юсь | подля́ємося, подля́ємось, подля́ємся |
| 2 особа | подля́єшся | подля́єтеся, подля́єтесь |
| 3 особа | подля́ється | подля́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | подля́вся, подля́всь | подля́лися, подля́лись |
| жін.р. | подля́лася, подля́лась |
| сер.р. | подля́лося, подля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| подля́вшись |