| | |
| поду́жувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | поду́жувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | поду́жуймо |
| 2 особа | поду́жуй | поду́жуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поду́жуватиму | поду́жуватимемо, поду́жуватимем |
| 2 особа | поду́жуватимеш | поду́жуватимете |
| 3 особа | поду́жуватиме | поду́жуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поду́жую | поду́жуємо, поду́жуєм |
| 2 особа | поду́жуєш | поду́жуєте |
| 3 особа | поду́жує | поду́жують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| поду́жуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | поду́жував | поду́жували |
| жін. р. | поду́жувала |
| сер. р. | поду́жувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| поду́жувавши |
