поетизува́ти1 – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
(уявляти, зображати кого-, що-небудь у поетичному вигляді) | ||
Інфінітив | поетизува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | поетизу́ймо | |
2 особа | поетизу́й | поетизу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | поетизува́тиму | поетизува́тимемо, поетизува́тимем |
2 особа | поетизува́тимеш | поетизува́тимете |
3 особа | поетизува́тиме | поетизува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
1 особа | поетизу́ю | поетизу́ємо, поетизу́єм |
2 особа | поетизу́єш | поетизу́єте |
3 особа | поетизу́є | поетизу́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
поетизу́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | поетизува́в | поетизува́ли |
жін. р. | поетизува́ла | |
сер. р. | поетизува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
поетизо́ваний | ||
Безособова форма | ||
поетизо́вано | ||
Дієприслівник | ||
поетизува́вши |