| позаїжджа́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (заїхати куди-небудь – про багатьох) | ||
| Інфінітив | позаїжджа́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позаїжджа́ймо | |
| 2 особа | позаїжджа́й | позаїжджа́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позаїжджа́ю | позаїжджа́ємо, позаїжджа́єм |
| 2 особа | позаїжджа́єш | позаїжджа́єте |
| 3 особа | позаїжджа́є | позаїжджа́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позаїжджа́в | позаїжджа́ли |
| жін.р. | позаїжджа́ла | |
| сер.р. | позаїжджа́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| позаїжджа́вши | ||