| | |
| позабува́тися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (позабувати; не взяти з собою, залишити через неуважність усе або багато чого-небудь) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | позабува́тися, позабува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | позабу́ваймося, позабу́ваймось |
| 2 особа | позабу́вайся, позабу́вайсь | позабу́вайтеся, позабу́вайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | позабу́ваюся, позабу́ваюсь | позабу́ваємося, позабу́ваємось, позабу́ваємся |
| 2 особа | позабу́ваєшся | позабу́ваєтеся, позабу́ваєтесь |
| 3 особа | позабу́вається | позабу́ваються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | позабува́вся, позабува́всь | позабува́лися, позабува́лись |
| жін.р. | позабува́лася, позабува́лась |
| сер.р. | позабува́лося, позабува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| позабува́вшись |
