| позагви́нчувати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | позагви́нчувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позагви́нчуймо | |
| 2 особа | позагви́нчуй | позагви́нчуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позагви́нчую | позагви́нчуємо, позагви́нчуєм |
| 2 особа | позагви́нчуєш | позагви́нчуєте |
| 3 особа | позагви́нчує | позагви́нчують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позагви́нчував | позагви́нчували |
| жін.р. | позагви́нчувала | |
| сер.р. | позагви́нчувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| позагви́нчуваний | ||
| Безособова форма | ||
| позагви́нчувано | ||
| Дієприслівник | ||
| позагви́нчувавши | ||