| | | | |
| позазу́брюваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | позазу́брюваний | позазу́брювана | позазу́брюване | позазу́брювані |
| родовий | позазу́брюваного | позазу́брюваної | позазу́брюваного | позазу́брюваних |
| давальний | позазу́брюваному | позазу́брюваній | позазу́брюваному | позазу́брюваним |
| знахідний | позазу́брюваний, позазу́брюваного | позазу́брювану | позазу́брюване | позазу́брювані, позазу́брюваних |
| орудний | позазу́брюваним | позазу́брюваною | позазу́брюваним | позазу́брюваними |
| місцевий | на/у позазу́брюваному, позазу́брюванім | на/у позазу́брюваній | на/у позазу́брюваному, позазу́брюванім | на/у позазу́брюваних |
