| відгу́кувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | відгу́кувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відгу́куймо | |
| 2 особа | відгу́куй | відгу́куйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відгу́куватиму | відгу́куватимемо, відгу́куватимем |
| 2 особа | відгу́куватимеш | відгу́куватимете |
| 3 особа | відгу́куватиме | відгу́куватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відгу́кую | відгу́куємо, відгу́куєм |
| 2 особа | відгу́куєш | відгу́куєте |
| 3 особа | відгу́кує | відгу́кують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відгу́куючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відгу́кував | відгу́кували |
| жін. р. | відгу́кувала | |
| сер. р. | відгу́кувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відгу́кувавши | ||
| [розм.] | ||