| відгу́куватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | відгу́куватися, відгу́куватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відгу́куймося, відгу́куймось | |
| 2 особа | відгу́куйся, відгу́куйсь | відгу́куйтеся, відгу́куйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відгу́куватимуся, відгу́куватимусь | відгу́куватимемося, відгу́куватимемось, відгу́куватимемся |
| 2 особа | відгу́куватимешся | відгу́куватиметеся, відгу́куватиметесь |
| 3 особа | відгу́куватиметься | відгу́куватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відгу́куюся, відгу́куюсь | відгу́куємося, відгу́куємось, відгу́куємся |
| 2 особа | відгу́куєшся | відгу́куєтеся, відгу́куєтесь |
| 3 особа | відгу́кується | відгу́куються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відгу́куючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відгу́кувався, відгу́кувавсь | відгу́кувалися, відгу́кувались |
| жін. р. | відгу́кувалася, відгу́кувалась | |
| сер. р. | відгу́кувалося, відгу́кувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відгу́кувавшись | ||