| позалюто́вувати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | позалюто́вувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позалюто́вуймо | |
| 2 особа | позалюто́вуй | позалюто́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позалюто́вую | позалюто́вуємо, позалюто́вуєм |
| 2 особа | позалюто́вуєш | позалюто́вуєте |
| 3 особа | позалюто́вує | позалюто́вують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позалюто́вував | позалюто́вували |
| жін.р. | позалюто́вувала | |
| сер.р. | позалюто́вувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| позалюто́вувавши | ||