| позаму́чувати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | позаму́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позаму́чуймо | |
| 2 особа | позаму́чуй | позаму́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позаму́чую | позаму́чуємо, позаму́чуєм |
| 2 особа | позаму́чуєш | позаму́чуєте |
| 3 особа | позаму́чує | позаму́чують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позаму́чував | позаму́чували |
| жін.р. | позаму́чувала | |
| сер.р. | позаму́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| позаму́чуваний | ||
| Безособова форма | ||
| позаму́чувано | ||
| Дієприслівник | ||
| позаму́чувавши | ||