| | | | |
| позаплу́туваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | позаплу́туваний | позаплу́тувана | позаплу́туване | позаплу́тувані |
| родовий | позаплу́туваного | позаплу́туваної | позаплу́туваного | позаплу́туваних |
| давальний | позаплу́туваному | позаплу́туваній | позаплу́туваному | позаплу́туваним |
| знахідний | позаплу́туваний | позаплу́тувану | позаплу́туване | позаплу́тувані |
| орудний | позаплу́туваним | позаплу́туваною | позаплу́туваним | позаплу́туваними |
| місцевий | на/у позаплу́туваному, позаплу́туванім | на/у позаплу́туваній | на/у позаплу́туваному, позаплу́туванім | на/у позаплу́туваних |
