| позастро́чувати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | позастро́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позастро́чуймо | |
| 2 особа | позастро́чуй | позастро́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позастро́чую | позастро́чуємо, позастро́чуєм |
| 2 особа | позастро́чуєш | позастро́чуєте |
| 3 особа | позастро́чує | позастро́чують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позастро́чував | позастро́чували |
| жін.р. | позастро́чувала | |
| сер.р. | позастро́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| позастро́чувавши | ||