| позато́чувати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | позато́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позато́чуймо | |
| 2 особа | позато́чуй | позато́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позато́чую | позато́чуємо, позато́чуєм |
| 2 особа | позато́чуєш | позато́чуєте |
| 3 особа | позато́чує | позато́чують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позато́чував | позато́чували |
| жін.р. | позато́чувала | |
| сер.р. | позато́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| позато́чувавши | ||