| позату́лювати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | позату́лювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позату́люймо | |
| 2 особа | позату́люй | позату́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позату́люю | позату́люємо, позату́люєм |
| 2 особа | позату́люєш | позату́люєте |
| 3 особа | позату́лює | позату́люють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позату́лював | позату́лювали |
| жін.р. | позату́лювала | |
| сер.р. | позату́лювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| позату́люваний | ||
| Безособова форма | ||
| позату́лювано | ||
| Дієприслівник | ||
| позату́лювавши | ||