| позату́плювати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | позату́плювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позату́плюймо | |
| 2 особа | позату́плюй | позату́плюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позату́плюю | позату́плюємо, позату́плюєм |
| 2 особа | позату́плюєш | позату́плюєте |
| 3 особа | позату́плює | позату́плюють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позату́плював | позату́плювали |
| жін.р. | позату́плювала | |
| сер.р. | позату́плювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| позату́плюваний | ||
| Безособова форма | ||
| позату́плювано | ||
| Дієприслівник | ||
| позату́плювавши | ||