| позачаро́вувати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | позачаро́вувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позачаро́вуймо | |
| 2 особа | позачаро́вуй | позачаро́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позачаро́вую | позачаро́вуємо, позачаро́вуєм |
| 2 особа | позачаро́вуєш | позачаро́вуєте |
| 3 особа | позачаро́вує | позачаро́вують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позачаро́вував | позачаро́вували |
| жін.р. | позачаро́вувала | |
| сер.р. | позачаро́вувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| позачаро́вуваний | ||
| Безособова форма | ||
| позачаро́вувано | ||
| Дієприслівник | ||
| позачаро́вувавши | ||