| | | | |
| позачи́нюваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | позачи́нюваний | позачи́нювана | позачи́нюване | позачи́нювані |
| родовий | позачи́нюваного | позачи́нюваної | позачи́нюваного | позачи́нюваних |
| давальний | позачи́нюваному | позачи́нюваній | позачи́нюваному | позачи́нюваним |
| знахідний | позачи́нюваний, позачи́нюваного | позачи́нювану | позачи́нюване | позачи́нювані, позачи́нюваних |
| орудний | позачи́нюваним | позачи́нюваною | позачи́нюваним | позачи́нюваними |
| місцевий | на/у позачи́нюваному, позачи́нюванім | на/у позачи́нюваній | на/у позачи́нюваному, позачи́нюванім | на/у позачи́нюваних |
| | | | |
| [рідко] | | | | |
