| поки́датися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (кидатися чим-небудь якийсь час) | ||
| Інфінітив | поки́датися, поки́датись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | поки́даймося, поки́даймось | |
| 2 особа | поки́дайся, поки́дайсь | поки́дайтеся, поки́дайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поки́даюся, поки́даюсь | поки́даємося, поки́даємось, поки́даємся |
| 2 особа | поки́даєшся | поки́даєтеся, поки́даєтесь |
| 3 особа | поки́дається | поки́даються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | поки́дався, поки́давсь | поки́далися, поки́дались |
| жін.р. | поки́далася, поки́далась | |
| сер.р. | поки́далося, поки́далось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| поки́давшись | ||