покла́дний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | покла́дний | покла́дна | покла́дне | покла́дні |
родовий | покла́дного | покла́дної | покла́дного | покла́дних |
давальний | покла́дному | покла́дній | покла́дному | покла́дним |
знахідний | покла́дний, покла́дного | покла́дну | покла́дне | покла́дні, покла́дних |
орудний | покла́дним | покла́дною | покла́дним | покла́дними |
місцевий | на/у покла́дному, покла́днім | на/у покла́дній | на/у покла́дному, покла́днім | на/у покла́дних |
[діал.] |