| віддрукува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | віддрукува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | віддруку́ймо | |
| 2 особа | віддруку́й | віддруку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | віддруку́ю | віддруку́ємо, віддруку́єм |
| 2 особа | віддруку́єш | віддруку́єте |
| 3 особа | віддруку́є | віддруку́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | віддрукува́в | віддрукува́ли |
| жін.р. | віддрукува́ла | |
| сер.р. | віддрукува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| віддруко́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| віддруко́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| віддрукува́вши | ||