| покурі́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | покурі́тися, покурі́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | покури́ться, покурі́ється | покуря́ться, покурі́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | покурі́вся, покурі́всь | покурі́лися, покурі́лись |
| жін.р. | покурі́лася, покурі́лась | |
| сер.р. | покурі́лося, покурі́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| покурі́вшись | ||